Лукаш Валентина Миколаївна

В закладі дошкільної освіти організована робота медичного кабінету, ізолятору. Приміщення відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, оснащені та забезпечені необхідним

  обладнанням.

Упровадження розпорядку дня та санітарно-гігієнічного режиму вдома

Аби озброїти необхідними знаннями батьків, діти яких уперше підуть до дитячого садка, дошкільні заклади проводять дні відкритих дверей, організують індивідуальні бесіди з медичною сестрою та вихователями, розповсюджують інформаційні листки чи вивішують санітарні бюлетені на стенді. Саме тоді у пригоді стають матеріали про те, як дитина адаптується, як звикає до нового розпорядку дня та режиму харчування. При інформуванні батьків особливу увагу слід приділити таким темам:

розпорядок дня;

режим харчування;

страви, які мають входити до раціону дитини;

культурно-гігієнічні навички дитини відповідно до віку;

сприятливий психологічний клімат у родині;

підвищення опірності дитячого організму інфекційним захворюванням.

Настанови щодо розпорядку дня                                    

З метою пом’якшення процесу адаптації дитини до умов дошкільного закладу батькам глід, максимально наблизити розпорядок дня вдома до розпорядку дня у дошкільному закладі. Під розпорядком дня розуміємо раціональний розподіл часу протягом доби на сон та неспання.

Сон — життєво важлива потреба людини будь-якого віку. Він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання. Для дітей віком від двох років норма тривалості сну — 11-12 годин.

Під час неспання дитина розвивається і пізнає світ. Для того щоб вона розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні до віку дитини. Зауважимо, що правильний розпорядок дня дає змогу:

дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місця для гри, навчання тощо);

зміцнювати здоров’я;

формувати культурно-гігієнічні навички;

формувати навички здорового способу життя.

Складаючи розпорядок дня вдома, батькам слід урахувати таке:

при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;

призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;

дотримання запланованого розкладу має бути постійним і системним, не можна порушувати складений розклад;

до правильного розпорядку дня слід обов’язково включити дотримання санітарно-гігієнічного режиму;

необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, возити візочки, іграшкові автомобілі тощо.

Режим харчування вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Батькам слід привчати дитину:

перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

під нас прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Важливо пам’ятати: коли дитина почне харчуватись у дитячому садку, необхідно буде відкоригувати режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Необхідні культурно-гігієнічні навички

Призвичаювання дитини до розпорядку дня вдома (а потім і в дитячому садку) потребує паралельного формування у неї культурно-гігієнічних навичок. Слід привчати дитину самостійно надягати колготи,

штани, шапку, взуватися, знімати та охайно складати одяг. Необхідно подбати і про вміння малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Дитина має вміти користуватись носовичком; проситися на горщик, знати, де він знаходиться, та сідати на нього.

Аби дитині було комфортно, порадьте батькам обговорювати з дитиною правила розпорядку, пояснювати їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати в дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

виховувати слухняність, пошану до дорослих;

заохочувати висловлювати прохання;

навчати словам ввічливості, привітанням.

Санітарно-гігієнічний режим вдома

У дитячому садку на дитину чекають умови, що відповідають санітарним нормам. Задля збереження здоров’я дитини батькам варто подбати, щоб і вдома члени родини неухильно дотримувалися санітарно-гігієнічного режиму.

Приміщення, в яких перебуває дитина (зокрема те, в якому вона спить), потрібно щодня добре провітрювати. Слід також регулярно проводити вологе прибирання, витирати пил, а іграшки чистити або мити з милом, якщо це можливо. Одяг дитини має відповідати її віку та погодним умовам.

Важливо, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням потрібно обдавати окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу батькам слід обов’язково дотримуватися порад санітарно-епідеміологічної станції.

Психологічний клімат у родині

Легкість звикання до нового розпорядку дня багато у чому залежить від психологічного клімату вдома, м’якості і тактовності батьків, їхніх наполегливості та вміння заохотити дитину вийти за межі звичного, виконувати щось нове. Аби забезпечити емоційно сприятливе перебування дитини у родині, слід:

розмовляти спокійним тоном та не підвищувати голос на дитину;

не конфліктувати у присутності дитини;

спілкуватися з дитиною якомога більше;

сприяти спілкуванню дитини з однолітками;

стимулювати пізнавальну активність дитини;

дотримуватися правил поведінки, культури взаємин та заохочувати до цього дитину.

Наприкінці бесіди з батьками радимо надати зразок розпорядку дня вдома.

Шановні батьки! 

Пропонуємо до Вашої уваги консультації  на теми, що  найбільше турбують  молодих батьків:

СЕКРЕТИ ХОРОШОГО АПЕТИТУ ДИТИНИ

     Раціональне харчування дітей у дошкільному навчальному закладі ґрунтується на оптимальному режимі харчування та збалансованості раціону. Воно є основною умовою підвищення опірності організму дитини до захворювань, для нормального росту та розвитку дітей. Проте часто в нашому дошкільному навчальному закладі ми стикаємося з такою проблемою, як відсутність апетиту у дітей. А тому давайте розглянемо секрети формування хорошого апетиту у дітей.

• Помірність у харчуванні

     Власне, ставлення до їжі визначається не лише культурою харчування, але й досвідом людства. «Товста дитина - здорова дитина» - таке твердження закладене у свідомості бабусь, а іноді й деяких мам. Бо ж вони думають, що нагодувати дитину -головне материнське призначення. А якщо мама не нагодує, то обов'язково це зробить бабуся. Проте дитина не потребує великої кількості їжі. Намагаючись «запхати» в дитину порцію страви, розраховану на дорослу людину, батьки негативно впливають не лише на фізичний стан, а й на її психіку. Із часом для таких дітей переїдання стає звичкою, що призводить до надмірної ваги

     Досить часто причинами переїдання стає примушування дитини з'їсти все, та показати пусту тарілку або соромлення її за викидання залишків їжі. Так дитина, поступаючись вимогам батьків, звикає переїдати. Хоча будь-яка дитина здатна зрозуміти та відчути, скільки їй потрібно з'їсти.

     Об'єм страв має відповідати віку дитини та функціональним можливостям її травної системи. Надмірний об'єм страв може спричинити навіть функціональні порушення шлунково-кишкового тракту.

• Різноманітність раціон

     Страви, приготовані в дошкільному навчальному закладі, відрізняються від домашніх. Небагато сучасних мам готують рибні котлети або варять какао. Іноді, потураючи смакам та примхам дитини, вони готують одні й ті самі страви. До того ж батьки часто купують навіть маленьким дітям чіпси, сухарики, піцу, газовані солодкі напої. Про шкідливість цих продуктів харчування знають усі. Вони не містять корисних для організму дитини речовин, тож і не задовольняють його фізіологічні потреби. Утім, найбільше вражає те, що батьки годують дитину такими продуктами зранку, до відвідування дитячого садка. Природно, що після такого перекусу про хороший апетит не може бути й мови.

• ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! 

     Вживання натщесерце продуктів харчування зі штучними барвниками, консервантами, ароматизаторами, підсолоджувачами та газом викликає у дітей подразнення слизової оболонки шлунка та сприяє розвитку гастритів, виразкової хвороби, закрепів.

     На думку вчених, від народження діти півсвідомо надають перевагу солодкому,сприймають солоне та автоматично відкидають гірке та кисле. Цьому є просте пояснення: солодка та солона їжа містить цінні та легкозасвоювані речовини. їх організм розпізнає як смачні. Гіркий та кислий смак мають більшість несвіжих та отруйних продуктів, тому організм визначає їх як не смачні. Продукти ж, що мають такі смаки, дитям хочеться виплюнути.

     Урізноманітнити дитяче харчування взимку можна заготовленими на зиму чорною смородиною та порічками, квашеною капустою, солоними огірками та помідорами. Навесні можна додати до раціону зелень: салат, шпинат, щавель, зелену цибулю, молоду кропиву, кріп та петрушку, а влітку - ягоди.

    Тож, щоб у дитини завжди був хороший апетит, важливо урізноманітнювати меню вдома, особливо у вихідні дні. Додайте до дитячого меню страви, які подають у дошкільному навчальному закладі. Це сприятиме наступності в харчуванні дітей, а також дитина ліпше сприйматиме одні й ті самі страви, які готують вдома та в дитячому садку.

• Режим харчування вдома

   Достатньо часто в сучасних сім'ях відсутній режим харчування, особливо у вихідні дні. Дітей годують з неоднаковими проміжками між прийомами їжі або пізно ввечері перед сном. Це шкодить роботі шлунково-кишкового тракту дитини.

     ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вживання їжі в певний час виробляє умовний рефлекс, забезпечує ритмічність процесів секреції у шлунку й оптимальне виділення травних соків.

   За безладної організації харчування організм дитини привчається протягом усього дня перекушувати між основними прийомами їжі, іноді навіть замість них. Окрім того, відсутність режиму харчування вдома робить марними зусилля працівників дошкільного навчального закладу щодо формування у дітей потреби харчуватися в певний час.

Індивідуальні особливості організму дитини

На апетит впливають також такі індивідуальні особливості організму дитини:

• інтенсивність росту дитини та рівень енерговитрат;
• емоційний стан;
• особливості психіки.

     Інтенсивність росту організму дитини залежить від генетичних особливостей. У той час, коли дитина росте інтенсивніше, вона більше та охочіше їсть. Коли інтенсивність росту зменшується, може знизитися й апетит. Щодо рівня енерговитрат слід пам'ятати: що більше дитина витрачає енергії, то ліпше їстиме. Якщо дитина малорухлива та спокійна, то їсть вона менше, ніж жвава. Існують і сезонні закономірності апетиту, але вони теж індивідуальні. Наприклад, у деяких дітей апетит узимку ліпший, бо вони менш активні, деякі навпаки краще їдять улітку, тому що активніші.

     Загальновідомо, що надмірні переживання можуть зіпсувати апетит. Дитина в цьому сенсі чутливіша за дорослого, адже навіть найменші біль, образа, засмучення позначаються на дитячій  психіці та  порушують апетит.

• Стан здоров'я дитини

     Іноді діти відмовляються від їжі, якщо погано себе почувають або потребують уваги. Цим вони намагаються привернути до себе увагу батьків або педагогів дошкільного навчального закладу. Зниження апетиту можуть спричинити також гострі та хронічні захворювання: ревматизм, тонзиліт, стоматит, порушення роботи нирок, гельмінтози, розлади роботи кишківника тощо. Це природна захисна реакція організму, тому не потрібно вмовляти дитину їсти або намагатися поліпшити апетит. У такому разі слід звернутися до лікаря, який поставить діагноз або визначить причину порушення апетиту. Коли дитина хворіє, апетиту в неї немає, проте після одужання він обов'язково поліпшиться.

     Працівники дошкільного навчального закладу та батьки мають пам'ятати, що хороший апетит у дитини залежить від багатьох чинників. Усі їх варто щодня враховувати та бути уважними до дитини. Тоді діти будуть їсти із задоволенням і вживання їжі не перетворюватиметься на проблему. Окрім того, слід формувати в дитини культуру харчування - як невід'ємну складову здорового способу
життя.

 ------------------------------------------------------------------------------------------------

Виховуємо здорову дитину

     Учені довели, що здоров’я людини лише на 7-9 відсотків залежить від стану охорони здоров’я в країні, а більш ніж на 50 відсотків - від її способу життя, який впливає на фізичний і духовний стан, ціннісні орієнтації, моралі, вольові якості.

Здоровий спосіб життя для дітей дошкільного віку визначається такими параметрами:

-         дотримування режиму дня;

-         належне володіння культурно-гігієнічними навичками;

-         раціональне харчування та культура споживання їжі;

-         руховий і повітряний режими;

-         режим активної діяльності та відпочинку;

-         профілактичні засоби для збереження здоров’я;

-         духовний розвиток і гармонійні стосунки з довкіллям та із самим собою;

-         душевний комфорт і психічна рівновага.

     Якщо розглядати здоров’я в контексті його чотирьох складників (фізичного, психоемоційного, морального та соціального), то всі вони взаємопов’язані і впливають на загальний стан особи.

     Здоровий спосіб життя дитини - це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.

      Одна з головних умов виховання здорової дитини – правильний розпорядок життя.

     Режим – це раціональне й чітке чергування сну, приймання їжі, відпочинку, різних видів діяльності впродовж доби.

     Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття. Правила особистої гігієни пов’язані з усіма видами діяльності й відпочинку дітей.

     У дошкільні роки діти можуть засвоїти всі основні правила гігієни, навчитися розуміти їх важливість, легко виконувати. Домогтися вагомих результатів можна в разі дотримання єдиних гігієнічних вимог як у дошкільному закладі так і вдома. При цьому не слід надто поспішати. Дорослі повинні систематично контролювати якість виконання культурно-гігієнічних завдань.

     Формування в дітей культурно-гігієнічних навичок доцільно супроводжувати відповідною мотивацією. Замало тільки вимагати, щоб дитина витерла взуття перед входом у квартиру – слід також обов’язково пояснити, що з брудом заносяться мікроби.

     Раціональне харчування – одна з основних умов здоров’я дитини, її довголіття, плідної праці.

     Харчування має не тільки компенсувати енергію, яку витрачає дитина, але й забезпечувати матеріал, необхідний для зростання та розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей ідуть значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Діти більше рухаються і гуляють, що теж спричиняє значні енергетичні втрати.

У дитячому харчуванні беруться до уваги якісні показники білків. Найціннішим і найбільш корисним для зростання дитини є тваринний білок. Достатня його кількість наявна у м’ясі, рибі, молоці, яйцях тощо. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупи, макарони.

     Важливу роль відіграють жири. Вони є пластичним матеріалом, розчинниками вітамінів А й D. Але надмір жирів шкідливий, бо призводить до порушення обміну речовин, погіршення засвоєння білка, іноді викликає розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії.

     Вуглеводи – основний матеріал для енергії м’язової діяльності. Велика їх кількість є в овочах, фруктах, ягодах, соках, молоці, які містять багато глюкози та фруктози.

     У щоденному раціоні дитини обов’язково мають бути вітаміни. Їх брак різко погіршує стан здоров’я, зростання й розвиток організму. Вони беруть участь у обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечують життєві функції організму.

    Дуже часто виховання у родині й у дошкільному закладі – це два окремі процеси: удома інколи дитина дістає одні настанови, зразки поведінки, у дитячому садку – інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими. Однак не всі розуміють і знають, як це зробити. Ми переконані, що тільки єдність вимог щодо здорового способу життя в родині й у дитячому садку сприятиме формуванню в дитини свідомого ставлення до свого здоров’я.

------------------------------------------------------------------------------------------------

ЗНАЧЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ У ДІТЕЙ 

     Метою імунізації є захист дитини від різних інфекційних захворювань, які для дитини є небезпечними, бо часто мають тяжкий перебіг хвороби. У разі імунізації дитині вводять вакцину, яка містить дуже ослаблені і нешкідливі різновиди тих мікробів, які провокують виникнення небезпечних хвороб. Вакцина надто слабка, щоб викликати інфекційне захворювання, але у відповідь на її введення організм виробляє антитіла, які в майбутньому забезпечують захист від конкретної хвороби, тобто імунітет. Імунізацію проводять у визначені вікові періоди життя дитини.

         Згідно наказу МОЗ України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» затверджено календар профілактичних щеплень в Україні, який передбачає обов’язкову імунізацію з метою попередження таких інфекцій: туберкульоз, кір, краснуха, паротит, гемофільна інфекція, поліомієліт, дифтерія, правець, гепатит. Рекомендовані та дозволені до застосування в Україні також вакцини проти деяких інших інфекційних хвороб, які легко поширюються, вважаються епідеміологічно небезпечними і можуть привести до тяжких наслідків: грип, гепатит А, вітряна віспа.

         Профілактичні щеплення є безпечними й абсолютна більшість дітей їх легко переносить. У рідких випадках діти після імунізації можуть легко слабувати: вередувати, дещо гірше їсти, у них на короткий час може бути незначне підвищення температури тіла.

         На місці ін’єкції може утворитись невелика припухлість, яка зникне за кілька тижнів і не потребує якогось втручання. Вакцина кору може зумовити через 7 – 10 днів легку висипку, підвищення температури. Можна дати вікову дозу жарознижувального препарату. Переконайтеся, що дитина п’є достатньо рідини. Після імунізації паротиту (свинки) через 3 тижні може з’явитися припухлість у низу обличчя, яка через кілька днів зникне. Якщо ж будуть інші симптоми чи температура тіла дитини буде понад 38º - викликайте лікаря.

         Проконсультуйте дитину у лікаря перед щепленням, щоб уникнути можливих ризиків від імунізації. Дитина має пройти медичний огляд перед щепленням, на якому лікар обов’язково виміряє температуру, а також проінформує батьків щодо можливих проявів побічної дії препаратів у післявакцинальному періоді.  Батьки підписують медичну документацію, в якій лікар здійснює відповідний запис про інформування щодо можливих проявів побічної дії та про дозвіл на проведення щеплення. Медичні протипоказання до щеплень кожній конкретній дитині встановлюються комісією з питань щеплень у дитячій поліклініці.

------------------------------------------------------------------------------------------------

ПІДГОТОВКА ДИТИНИ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКУ

     Перш ніж віддати малюка до дитячого закладу, батькам варто дізнатися вимоги до дитини, познайомитися з денним режимом. Малюка необхідно завчасно підготувати до дитячого садочка, варто розказати про сам заклад, його розпорядок, інших дітей.

     Перед вступом до дитячого садочка треба виконати усі необхідні профілактичні щеплення, пройти огляд у педіатра. Не буде зайвим провести за гартувальні процедури, оскільки вступ до садочка це не тільки перший вихід дитини у суспільство, а ще й зіткнення з усім різноманіттям мікробів і вірусів, які оточують людину. У такому розумінні, вступ до садочка, по суті, є боцманським способом навчання плаванню. Оскільки «плавати» імунна система вчиться не одразу, то процес навчання дає слабинку, і дитина починає часто хворіти.

     Малюки починають контактувати з іншими дітками, рухова активність і розумова робота ставлять підвищені вимоги до організму дитини, і якщо вона до таких значних змін у своєму житті не підготовлена, то погано адаптується у новому середовищі, часто хворіє, пропускає заняття.