Освітній процес в ЗДО № 1 «Олімпійський» відбувався за Програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» з метою забезпечення рівних стартових можливостей для дітей старшого дошкільного віку – майбутніх першокласників.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з 5-річними дітьми і націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей 6-го року життя за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей.

Педагоги відмітили значні переваги програмно-методичного комплексу «Впевнений старт», зокрема:

• зручність у використанні, оскільки Книга для вихователя є готовим  перспективно-календарним планом роботи з дітьми;
• цілісність, доступність, естетичне оформлення  навчально-методичного комплекту;
• структурованість та сучасність інформації;
• можливість працювати педагогам різного кваліфікаційного рівня: від початківця до майстра;
• наявність порталу, де розміщуються додаткові навчальні матеріали та  відео-поради  від авторів;
• сучасний підбір тем на основі філософського підходу на відміну від традиційного лексичного;
• діяльнісний підхід до організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного віку;
• можливість активного залучення до освітнього процесу батьків вихованців.

       Також завданнями вихователів були: активна соціалізація старших дошкільників, турбота про їх фізичний та психічний розвиток, формування як особистостей. Надавався пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення перед її підготовкою до навчання в школі. Використовувався навчальний матеріал та освітні технології з урахуванням індивідуальності кожної дитини.       

     Велика увага приділялась фізкультурно-оздоровчій роботі, особливо  вихованню свідомого ставлення до здоров’я. Створена система оздоровчих та фізкультурних заходів здорового способу життя. Здійснюється медико-педагогічний контроль фізкультурних занять.

      Вихователі використовують прогресивні технології (ігрового навчання за допомогою інтегрованих  оздоровчих занять та заходів). Вихователі включають в заняття з фізкультури елементи, спрямовані  на підвищення резистентності організму дитини: вправи дихальної гімнастики, аеробіки; «мудри» тощо.  Результатом цього є те, що діти  старших груп вже можуть усвідомлювати стан свого здоров’я, мають певні знання про фізичний і психічний стан, уміють доглядати своє тіло, володіють гігієнічними навичками.     

    У закладі постійно проводяться загартувальні процедури (повітряні, сонячні, водні), на заняттях з фізичної культури, під час прогулянок підтримується рухова активність дітей. Активно проходили Дні здоров’я, Тижні безпеки. До цих заходів залучались різні фахівці: медсестра, психолог, музичні керівники, вихователі. Цікаві для дітей форми роботи (бесіди, тематичні свята, лялькові, театралізовані вистави ) дали можливість більш усвідомлено ставитись до процесу  зміцнення та збереження здоров’я та перетворити дитину на винахідника, який пізнає таємниці свого організму.

Рівень сформованості у дітей особистісно-оціннісної компетентності фізичного розвитку через освітню лінію «Особистість дитини»

Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» - розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.

З огляду на результати спостереження за старшими дошкільниками можна зазначити, що 88% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а 12% дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку., Діти знають домашню адресу, ім’я, прізвище, по батькові, стать, членів родини, місце роботи батьків

Зрозуміло, що таке ставлення формується частіше в дітей з позитивним емоційним досвідом взаємодії з оточенням.

Індивідуальна спрямованість родинного виховання є найпотужнішим чинником розвитку дитини. У родинному колі виховання відбувається природним шляхом – через уклад життя родини та її взаємин з оточенням.

Як показали результати роботи, визначальна роль сім’ї в розвитку дитини підтверджена 94% дітей, які усвідомлюють поняття «сім’я», поважаючи своїх рідних. Так, у старшому дошкільному віці 95% дітей відчувають себе повноцінним членом родини, прагнучи бути в присутності рідних «самим собою»

Рівень сформованості у дітей соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку через освітню лінію «Дитина в соціумі»

       Протягом року старші дошкільники працювали в книзі дошкільника «Впевнений старт» творчої групи під керівництвом Піроженко , завдання яких допомагали дітям у доступній, ігровій формі ознайомлюватися із предметним світом, світом природи, соціальним середовищем, елементарними математичними уявленнями, підготуватися до розв’язання задач, а також розвивати моторику, уяву, увагу, пам’ять, мислення та здатність здійснювати інші розумові операції (аналіз, узагальнення, класифікація, порівняння).

Набуття природничо-екологічної компетентності дошкільників відбувається в різних видах діяльності і потребує практичного засвоєння дітьми системи доступних природничих знань. Базовий компонент дошкільної освіти визначає зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі».

Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи.

    В підтвердження цьому є наступні дані в групах старшого дошкільного віку, які говорять про те, що діти володіють елементарними знаннями про планету Земля та різноманітність життя на ній; знають основні властивості та особливості повітря, води (її стани); розуміються у можливостях очищення води, дотримується правил користування водою, вирізняють суттєві властивості явищ неживої природи (град, блискавка, сніг, дощ, шторм тощо); орієнтуються в різноманітності рослинного (овочі, фрукти. ягоди, квіти, кущі, дерева тощо) та тваринного світів (комахи, дикі й домашні тварини, птахи), гриби; знають прикмети та характерні ознаки різної пори року

Рівень сформованості у дітей природно-екологічної компетентності через освітню лінію «Дитина у природному довкіллі»

          Гра є найбільш відповідна дошкільному дитинству форма організації життєдіяльності, ефективний метод і засіб реалізації освітніх завдань з усіх напрямів розвитку особистості дитини. Тому всі освітні завдання  були подані з урахуванням специфіки впливу на старших дошкільників різних видів ігор (творчих, з правилами). Пріоритетне місце  було відведено сюжетно-рольовій грі з огляду на її особливе значення, потенційні можливості для особистісного зростання старшого дошкільника.

     Завдяки цьому діти вміють самостійно організовувати рухливі та настільні ігри, дотримуючись правил; самостійно грають в сюжетно-рольові ігри (вибирають тему, створюють предметно-ігрове середовище, виконують певні ігрові дії, визначають правила гри, поведінки); творчо відтворюють у грі побут і виробничу діяльність дорослих, родинні стосунки, свята, життя міста, використовуючи як безпосередній, так і опосередкований досвід; вміють спільно будувати, творчо розвивати сюжети ігор з будовами; творчо використовують предметно-ігрове середовище (іграшки-замінники, модулі, макети, іграшки-саморобки, конструктори), різні види театрів (пальчиковий, ляльковий, бібабо тощо) для реалізації ігрових задумів.

 Рівень сформованості у дітей ігрової компетентності через освітню лінію «Гра дитини»

Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності - навчальної, трудової та спілкування.

Мета сучасної дошкільної освіти визначається не тільки кількістю знань, умінь і навичок, а й розвитком особистості в системі загальної культури.

Базовий компонент дошкільної освіти засвідчує, що кожна дитина розвивається, реалізується і самовизначається як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу, набуваючи навичок помічати корисне і прекрасне, долучаючись до його створення.

Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей  дошкільного віку.

Діти мають уявлення про особливості образотворчого мистецтва, знають його види, їх основні спільні та відмінні риси; розрізняють виражальні засоби та жанри живопису, графіки, художнього зображення; знають характерні особливості та засоби художньої виразності різних видів образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація, робота з природним матеріалом); володіє технічними прийомами та методами роботи; розрізняють вокальну й інструментальну музику, народну, класичну та сучасну; розрізняють музику за характером (спокійна, весела, урочиста, сумна, тривожна, ніжна, ігрова, легка, рухлива, жвава тощо); можуть виконувати пісні самостійно

Рівень сформованості у дітей трудової та художньо-естетичної діяльності через освітню лінію «Дитина у світі культури»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базо­вого компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступ­них для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишньо­го світу.

 Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудо­вій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способа­ми пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення. використування у своїй діяльності сенсорних еталонів,  діти знають їх назву («колір», «форма», «величина») та слова, що їх характеризують (кольори та їх відтінки; форми – об’ємні, площинні: циліндр, куб, прямокутник, трикутник тощо); визначають та встановлюють часову послідовність подій, використовуючи елементарні часові поняття, Орієнтуються у просторі, на аркуші паперу; знають цифри, вміють рахувати в межах 10.

Рівень сформованості у дітей сенсорно-пізнавальної компетентності (логіко-математичний розвиток) через освітню лінію                                                       «Дитина в сенсорно-пізнавальному розвитку»

      Значна увага приділялася формуванню мовленнєвої компетентності старших дошкільників. Діти вміють розрізняти мовні і немовні, близькі і схожі звуки рідної мови, мають розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання будувати; розуміють, що таке речення; визначають кількість слів у реченні та їх місце (перше, друге, третє); аналізують склади слів (дво- та трискладові слова

Поряд з цим слід констатувати, що діти зазнають труднощів при вживанні  мовних, інтонаційних та немовних засобів виразності, синонімів, слів-порівнянь, вживанні складно-підрядних речень, складанні описових розповідей та з власного досвіду.

Рівень сформованості у дітей мовленнєвої та комунікативної компетентностей (мовленнєвий розвиток) через освітню лінію                              «Мовлення дитини»

   Відповідно до річного плану роботи та з метою одержання повної інформації про рівень засвоєння знань, умінь та навичок дітьми-випускниками на кінець навчального року, була проведена комплексна перевірка стану роботи в групах дітей старшого дошкільного віку згідно вимог Базового компонента дошкільної освіти, Програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» з 13.05.2019 р. по 17.05.2019р.

Як результат, діти-випускники мають добрі потенційні можливості в галузі розвитку пізнавальних процесів, сформовані навички навчальної діяльності. Більшість вихованців мають достатній рівень саморегуляції і самостійності, уміють слухати і виконувати вказівки дорослого, контролювати себе, оцінювати свої відповіді й відповіді однолітків.

Діти уміють слухати вказівки дорослого, оцінювати свої відповіді і відповіді однолітків; застосовувати сформовані навички навчальної діяльності; застосовувати знання і уміння на практиці. Діти мають добрі потенційні можливості у галузі розвитку пізнавальних процесів; достатній та середній рівень самостійності; на достатньому рівні розвинуті дії мислення. Прослідковується підвищення рівня знань. Показники по розділам програми «Впевнений старт» дають підставу для успішного навчання дітей у першому класі.

         Узагальнені результати психолого-педагогічного обстеження та рівень засвоєння вихованцями знань, розвиток їх умінь і навичок відповідно програмових вимог свідчать, що діти готові долати перші труднощі шкільного життя.